Оповіді-UA

Збірка авторських творів

Дванадцять історій - 09: Чорні вовчиці
paul_kiss
Друга (фактично) та дев'ята (хронологічно) оповідь з циклу "Дванадцять історій" в жанрі фентезі. В тексті за звичаєм уживається нецензурна лексика та натуралістичні подробиці. Якщо ці речі для вас неприйнятні, вам краще утриматись від читання цієї оповіді.

Читати більшеCollapse )
Теги:

Дванадцять історій - 01: Графиня Крефіа
paul_kiss
(Пілотна) Оповідь з серії оповідей під умовною назвою "12 історій" в жанрі фентезі. В тексті вживаються деякі дешо шокуючі подробиці фізіологічного плану. Уживається нецензурна лексика. Якщо таки речі для вас неприйнятні, вам не слід це читати.

Основна частина написана під Christopher Caouette - Alandar (2009) та Celtic Sounds of Middle Earth.


Читати більшеCollapse )
Теги:

Фугасик
paul_kiss
Закладываем крутой вираж, и перед нами виднеется змейка, тянущаяся по узкой дороге. Беженцы, подводы с раненными и прочий мусор. Пытаются скрыться от войны, но война их настигает с неба.

Перестраиваемся в боевой порядок, приближаемся с хвоста колонны. Шум наших двигателей уже давно услышан, человечки внизу разбегаются в разные стороны. Ничего, хоть всех и не переловить, но потом, в баре будет много чего рассказать товарищам про то, как мы "в четыре захода" оттрахали ещё один конвой.

В конце колонны ползёт фургон с красным крестом на крыше, оттуда и начинаем. Иду на снижение, крест входит в зону прицела, я жму на гашетку - мои спаренные пулемёты взрыкивают, посылая смерть вниз, в суетящуюся массу раненных врагов. Мои машины сзади тоже открывают огонь.

О, какое наслаждение бить беспомощного противника! Этих калек с перевязанными головами, с нелепыми культями, этих стонущих воинов, мечущихся в горячке доходяг; гражданских в убогих одеждах и с ворохом домашнего скарба; сисястых санитарок, которых так забавно преследовать на бреющем полёте. Однажды я сумел попасть в одну такую гранатой, прямо в голову. Трудно поверить, но это было.

Читати більшеCollapse )
Теги:

Первый снег
paul_kiss
Утренний осенний воздух обжигает ноздри и горло, несильный мороз хватает за плечи и руки. Поздняя осень, скорее уже переход от осени к зиме. Но есть мороз, есть негреющее солнце, есть пронизывающий ветер, но нет снега. А ведь скоро новый год. Пусть и война с трупами и воющими покалеченными ранеными, но традиции праздника сильны, как никогда, и, несмотря на скудость военного быта, абсолютно всегда есть небогатый, но достаточный выбор эффективных напитков, наполняющих душу радостью и оптимизмом, наделяющих способностью быстро принимать единственно верные решения, быстро претворять их в жизнь, и в целом дающих желание наслаждаться жизнью, такой скоротечной и, как это постоянно видно вокруг, хрупкой.

Новый год скоро, но снега нет, и, по видимому, не предвидится. Странная осень.

Читати більшеCollapse )
Теги:

Damnatus
III. Romyr the Tsygan
moroque
Теги:

Дамнатій - 2
I. Andrew
moroque
Частина перша

Жодна картина так не надихає уяву, як підозрілий тип з лопатою посеред лісу, в глибоку ніч. Він неспішно загортає землею чималеньку яму (судячи по габаритах, вона змогла би легко вмістити дорослого чоловіка), після чого спирається на лопату й запалює сигарету.

http://pics.livejournal.com/moroque/pic/000ett62

Читати далі.........Collapse )

Дамнатій
I. Andrew
moroque

http://pics.livejournal.com/moroque/pic/000db8pc

Притулившись спиною до холодної кам’яної стіни, Маркус прислухається до ревіння натовпу, що долітає до його келії крізь загратовані бійниці. Шкарубкий камінь приємно холодить спину - це літо в Імперії видалося напрочуд спекотним. Маркусу подобається така погода: на холоді рани болять не так сильно, проте на спеці вони швидше загоюються.
Окрім того, Маркус переконаний: чим довше одужуєш, тим швидше про тебе забуває Натовп. А цього не можна допустити у жодному разі. Для гладіатора немає нічого важливішого за Натовп.
Читати далі.........Collapse )
Теги:

Еврідіка Елісон Сміт
ricci
raigen_eternity
 Хельга В. Топольська

Падав неприємний мокрий сніг з дощем, пронизливий північний вітер гнав людей скоріш додому, до теплих вишуканих камінів, оздоблених позолотою чи до чорних від попелу убогих грубок, що більше давали диму, ніж тепла. Волоцюги ховалися від холоду під стінами будинків, закутуючись чимдужче у латані пальта, вишукані екіпажі байдуже обминали їх і несли своїх постійних чи тимчасових власників туди, де тепло, весело і затишно.
З будівлі новозбудованого вокзалу Вікторія вийшла тендітна дівчина у елегантному пальто, прикрашеному коміром з соболиного хутра, з маленьким саквояжем в руках. Вона тремтіла від пронизливого холоду, але очі її випромінювали гордість, і впевненість, якою вирізнялись усі представниці аристократичних сімей. Дівчину звали міс Еврідіка Елісон Сміт, і вона була молодшою донькою герцога Корнуольського. Ясна річ, дівчина такого походження не мала б з маленьким саквояжиком ходити вулицями вечірнього Лондона під пронизливим зимовим вітром. Такі дівчата мали б пересуватись лише у супроводі батьків чи гувернанток у теплому екіпажі, і у більш теплу пору року. Але у Еврідіки буди дещо інші плани, які суперечили традиціям і правилам етикету.
Еврідіка пройшла два квартали і зупинилась у невеличкому скверику. Сіла на лавку, і дістала з кишені зім’ятий аркуш паперу, який досі зберігав запах улюблених парфумів її старшої сестри Бонні-Луїз. Бонні писала:
«Мила Діккі (Еврідіка терпіти не могла коли її так називали)!
Зараз, як ти знаєш, я у Парижі в гостях у тітоньки Розалін. У нас все чудово, ми щодня виходимо на променад з її пуделями і відвідуємо салони її приятельок. Атмосфера Парижу прекрасна, я впевнена, тобі б тут сподобалось.
Але попри все це я не перестаю переживати за тебе, дорога сестричко. Може б ти подумала ще раз? Невже шлюб це так погано? Альфред Робсон здався мені дуже милим, і ви склали б прекрасну партію, як говорила тобі тисячу разів Maman.
Коли ти сказала, що втечеш, ти дуже мене цим налякала. Діккі, не роби цього, прошу тебе. Ти ж знаєш, що це безглуздо, тебе все одно впіймають, і тобі доведеться повінчатись з Альфредом. Послухай мене, свою люблячу сестричку.
Сподіваюсь на твою розсудливість і прийняття тобою вірною рішення.
З любов’ю, твоя сестра Бонні-Луїз»
- Я вже прийняла цілком вірне рішення, мила Бонні, - подумала вголос Еврідіка, складаючи листа назад до кишені.
даліCollapse )  

Далі буде...
Теги:

Сірий кіт
andriy_kulish
Ми часто робимо боляче нашим близьким,
Але інколи буває навпаки
Тайлер Дерден


Дорослішання

Коли перші промінчики сонця застрибали по щоках Дівчинки, Кіт проводжав свій лінивий сон, згорнувшись теплим клубочком в її ногах. Сівши на своєму ліжку, Дівчина почухала Кота за вухом. Той миттєво прокинувся і невдоволено кліпнув на Дівчину заспаними очіма-блюдцями.

Дівчина зістрибнула з ліжка й пішла до ванної кімнати. У Кота кожне пробудження Дівчини асоціювалося з початком нового дня, тому що вже безліч ранків він прокидався в її ногах. І навіть коли за вікном мели хуртовини або гриміла гроза, кожен ранок Кота, що прокидався в ногах своєї Дівчини, був сповнений тепла. Інколи він спав з Господарями. Але частенько вони викидали Кота за двері, не звертаючи уваги на протестне нявкання. І якщо двері в кімнату Дівчини були зачинені, Кіт "перебивався" на великому дивані перед телевізором. На великому, м'якому дивані, однак, не зігрітому людським теплом.

Читати далі...Collapse )
Теги:

Зведені записи Тір Но Раха
andriy_kulish

Зорі холодні
Пронизують всесвіти
Променем світла

Серійний номер, під яким мене було записано в Селекційному інкубаторі Екваторіального корпусу Набешима, є Тір-20141. Після підпорядкування Центральному Храму Психологічних Наук, мені було надане індивідуальне ім'я - Но Рах. Я кураі, дипломований монах-спеціаліст, майстер сенсорного троггу, уповноважений речник Галактичного Пакту Греток-Кноглем. В даному проміжку часу я проходжу паломницьке відрядження на борту лінійного корабля клану Шин Кайн - "Кіготь Набешима", до того моменту, доки не стану потрібнішим у іншій точці володінь Клану.

Читати далі...Collapse )

Теги:

?

Log in